декламування

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

декламування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
декламатор — а, ч. 1) Той, хто виступає з декламацією. 2) перен. Збірник віршів для декламування … Український тлумачний словник
декламація — ї, ж. 1) Мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів. || Те саме, що декламування. 2) перен. Манера говорити штучно піднесено; пишномовні слова, промови. •• Музи/чна деклама/ція а) співвідношення мови й музики у вокальних… … Український тлумачний словник
речитатив — у, ч., муз. 1) Форма вокально музичного твору, яка інтонаційно та ритмічно наближається до декламації; наспівне декламування. || Промовляння співучим голосом, наспівним декламуванням. 2) у знач. присл. речитати/вом. Наспівно, протяжно … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике